Прикордонник на псевдо Майстер став в однострій захисників України з перших днів повномасштабного вторгнення ворога.

Свого часу строкову службу проходив в лавах прикордонного відомства, тож коли прибув до ТЦК вибір пав на Житомирський прикордонний загін. Чоловік згадує, що після строкової служби, яку проходив у 2005 році на західному кордоні, довгий час підтримував з побратимами дружні зв’язки, і от, у 22-му одного з них зустрів в бойовому підрозділі прикордонного загону, де наразі проходить службу.

«Рішення йти захищати державу прийняв відразу. Нікому нічого з рідних не сказав, на другий день повномасштабної війни вирушив на призовний пункт», - згадує Майстер.

Проте і другого, і третього дня не вдавалося туди потрапити через великі черги. Однак рішучість та напористість взяла своє – за декілька днів вже був у військовій частині.

Дружині та рідним про своє рішення сказав лише після того, як одягнув військову форму.

«Хто як не ми? Маю двох синів, дружину, батьків. Мотивація у воїна одна – щоб сини не брали участі у війні», - зазначає прикордонник.

Спочатку була служба на кордоні з білоруссю, після звільнення півночі від окупанта – схід України. За війну говорить неохоче.

«А що там про неї розповідати. Війна – це війна. Можу сказати одне – служити будуть всі. Це однозначно. Кожний свого часу. Інакше як дивитися дітям в очі?», - каже захисник України на псевдо Майстер.